Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Міластная А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Міластная А. Г. Протизапальні властивості ізамбену при змодельованому вторинному остеоартрозі у собак [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, В. Б. Духницький // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2012. - Т. 14, № 3(1). - С. 195-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_3(1)__37
| 2. |
Міластная А. Г. Анальгетична, жарознижуюча та протизапальна дії ізамбену в експериментах на лабораторних тваринах [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, В. Б. Духницький // Біологія тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 403-410. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_66 Наведено результати досліджень анальгетичної, жарознижуючої та протизапальної дії ізамбену в експериментах на лабораторних тваринах та його порівняння з класичними препаратами. Дослідження знеболюючої дії на моделі "оцтовокислих корчів" у білих мишей показали, що за умов вісцерального болю досліджувані препарати проявили виражену анальгетичну активність, але знеболююча дія ізамбену дещо поступалась метакаму. На моделі експериментального "ад'ювантного артриту" щурів встановлено, що ізамбен вже на другу добу від початку застосування проявляє незначну протизапальну дію, а до закінчення експерименту суттєво знижує ознаки запалення. Модель "пірогеналової лихоманки" у щурів показала, що і парацетамол, і ізамбен незалежно від шляху введення проявляли жарознижуючий ефект. Вираженішу жарознижуючу дію ізамбен проявляв під час орального застосування, і через 2 год температура тіла щурів знижувалась на 0,89 <$E symbol Р>C, тоді як за підшкірного введення на 0,75 <$E symbol Р>C.
| 3. |
Міластная А. Г. Клініко-морфологічні аспекти гострого панкреатиту у собак [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, В. Б. Духницький // Ветеринарна медицина України. - 2015. - № 9. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2015_9_9
| 4. |
Міластная А. Г. Гостра ниркова недостатність у собак, хворих на гострий панкреатит [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, В. Б. Духницький // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва. - 2015. - Вип. 221. - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_vet_2015_221_24
| 5. |
Міластная А. Г. Діагностичні аспекти гострого панкреатиту у собак. ретроспективне дослідження [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, В. Б. Духницький, В. М. Соколюк // Ветеринарна біотехнологія. - 2016. - Вип. 28. - С. 198-207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2016_28_25
| 6. |
Міластная А. Г. Застосування клітинно-асоційованої терапії собакам із гострим панкреатитом [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва. - 2016. - Вип. 237. - С. 252-259. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_vet_2016_237_32
| 7. |
Міластная А. Г. Патогенетична терапія в комплексному лікуванні собак за гострого панкреатиту [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, В. Б. Духницький // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Ветеринарна медицина. - 2016. - Вип. 11. - С. 227-230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2016_11_55
| 8. |
Міластная А. Г. Інфузійна терапія собак, хворих на гострий панкреатит [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, В. Б. Духницький // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія: : Ветеринарні науки. - 2016. - Т. 18, № 1(1). - С. 104-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2016_18_1(1)__22
| 9. |
Міластная А. Г. Імпульсно-хвильове допплерівське дослідження підшлункової залози собак за гострого панкреатиту [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, В. Б. Духницький // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 3. - С. 152-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_3_22 У дослідженні йдеться про ультрасонографічні методи, що використовуються нині для оцінки стану підшлункової залози (ПЗ) собаки. Ультрасонографія була методом, який застосували в гуманній медицині, згодом її впровадили у ветеринарну медицину. Тепер ультрасонографію використовують для оцінки захворювань ПЗ та є необхідною як діагностичний метод виявлення аномалій органу, особливо новоутворень. Інноваційна технологія обладнання призвела до появи новітніх методик, що доповнюють звичайне ультразвукове сканування у B-режимі, таких як допплерографія, еластографія та ультрасонографія із підвищеною контрастністю, які дали змогу проводити більш точну діагностику. Допплерівське дослідження надає інформацію про судинну сітку та гемодинаміку у кровоносних судинах різних органів. Оцінено плин крові в магістральних артеріальних судинах черевного стовбуру, загальній печінковій, селезінковій та брижовій артеріях і дрібних судинах ПЗ за показниками внутрішнього діаметру судини (D, см), площини поздовжнього розрізу судини (S, см<^>-), контурів судини та її залучення в патологічний процес. Вираховували індекс периферичного опору (Pourcelot, RI resistive index) - відношення різниці пікової систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей плину крові до пікової систолічної швидкості (RI = (Vps - Ved)/Vps). За наявності набрякової форми гострого панкреатиту індекс резистентності в магістральних судинах черевного стовбуру підвищується на 4 - 7 %, а у дрібних артеріях ПЗ знижується на 6 - 8 %. У разі панкреонекрозу індекс периферичного опору магістральних судин підвищується на 10 %, а дрібних артерій ПЗ знижується на 15 - 20 %. Прогностичним критерієм розвитку панкреонекрозу є виявлення за допомогою динамічної імпульснохвильової допплерографії непарних вісцеральних гілок черевного відділу аорти стабільного підвищення пікової систолічної швидкості плину крові на 20 % та індексу периферичного опору на 10 %, а у дрібних артеріях ПЗ на 20 % у період з 1 по 6 добу захворювання.
| 10. |
Міластная А. Г. Дагностика гострого деструктивного панкреатиту у собак [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, В. Б. Духницький // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2019. - Вип. 20, № 2. - С. 104-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2019_20_2_16
| 11. |
Міластная А. Г. Гістологічне дослідження підшлункової залози собак за гострого деструктивного панкреатиту [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, Б. В. Борисевич, В. Б. Духницький, В. В. Лісова // Наукові горизонти. - 2019. - № 9. - С. 88–94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2019_9_13
| 12. |
Міластная А. Г. Гістологічне дослідження підшлункової залози собак за панкреонекрозу [Електронний ресурс] / А. Г. Міластная, Б. В. Борисевич, В. Б. Духницький, В. В. Лісова // Аграрний вісник Причорномор'я. Ветеринарні науки. - 2019. - Вип. 93. - С. 244-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpvet_2019_93_45
|
|
|